mama-su-dukra-68097874

Бути мамою чи подругою, татом чи другом? Як знайти золоту середину у стосунках батьків з дітьми? Як зробити так, щоб діти нам довіряли?

З маленького діти вчаться довіряти батькам. Адже саме батьки для них – це цілий Всесвіт. Їхнє слово для них – найважливіше, їхня турбота – неоціненна, їхня любов – найдорожча.

Буває, як діти підростають, вони стають замкнутими, надто вимогливими, часом обманюють. Що їх спонукає до цього?

Ми, батьки, для своїх дітей – взірцевий приклад. Які у нас моральні цінності, такі й у них. Має чоловік з дружиною лагідні, привітні стосунки, діти теж будуть хотіти бути такими. Вони не дуже чують те, що ми хочемо їм сказати, але дуже добре бачать, що ми робимо. Найбільше, що можуть дати тато і мама своїй дитині, – це любов між собою.

Важливо, щоб діти мали повагу до батьків. Можна бути з дітьми друзями. Але діти мають пам’ятати, що ми – батьки. У таких стосунках не місце зневазі, страхам, підозрі, обману. Найперше, що ми маємо своїм дітям показати – це любов. Є любов – є довіра. Діти будуть нас любити тоді, коли бачитимуть, що ми їх любимо.
У прикрій для дитини ситуації ми маємо бути для неї підтримкою і довіряти їй.

Щоб дитина була щасливою, за неї треба молитися, приходити з нею до храму, разом причащатися. Буде довіра до Бога, матимете довіру й між собою.

З журналу “Віденський смайлик”, № 2, 2018

 

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *