Святі

Святі Божі угодники не були святими від народження. Вони стали такими упродовж свого життя.

Святість – те, чого має прагнути людина з дитинства. Вона розпочинається з послуху та поваги до батьків, з любові, добра та милосердя до ближнього. І це не є дар, який Господь дає вибраним людям, але здатність самої людини сприйняти те, що Господь дарує всім.У міру своїх власних бажань, ми самі вибираємо те, до чого звикли, те, чим наповнене наше серце.

Нема святих кращих чи величніших. Є люди, які своє життя віддали в руки Божі й намагалися змінити світ на краще, випромінюючи любов до всіх людей: і добрих, і поганих. Про таку чисту любов часто говорить Ісус Христос у Біблії. «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: «Люби ближнього твого, як самого себе». (Євангеліє від Матфея, 22: 37–39)

Такі праведники, сповнені Божої любові, діляться нею зі світом і після своєї смерті вони стають нашими небесними покровителями.

Бог вислуховує прохання святих, тому ми й звертаємось до святих по допомогу, щоб вони молилися за нас перед Богом.

З журналу “Віденський смайлик”, № 2, 2018

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *